КРУГЛИЙ СТІЛ ПРО ПОЧАТОК НОВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ

26 листопада 2018 року на історичному факультеті відбувся науковий «круглий стіл» на тему «1918 рік: переломний у світовій історії». У програму заходу були включені наступні доповіді: Газіна В.П. (доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії) «Перша світова: сто років після»; Завальнюка О.М., (академік УАІН України, доктор історичних наук, професор кафедри історії України) «Гетьман Скоропадський і союзники: характер співпраці, вплив на розвиток політичних подій в Україні»; Олійника С.В., (кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України) «Геополітичний простір та зовнішньополітичні орієнтири ЗУНР»; Майора Р.І., (кандидат історичних наук, завідувач науково-експозиційного відділу Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника) «На переломі: національна свідомість русинів Закарпаття станом на 1918 р.»; Боровця І.І., (кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії) «Суспільно-політична ситуація на словацьких землях у листопаді-грудні 1918 р.»; Кліщинського П.В., (кандидат історичних наук, старший викладач кафедри історії України) «Заходи з розв’язання проблеми біженців на території Правобережжя українськими урядами у 1918 р.»; Кравчука О.М., (кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої  історії Вінницького державного педагогічного  університету ім. М. Коцюбинського) «Участь студентів Кам’янець-Подільського університету у встановленні влади Директорії УНР у місті (за спогадами В. Приходька)»; Мельник Н.М., (викладач комісії соціальних дисциплін Вінницького технічного коледжу) «Спогади поляків про перебування австро-угорських військ на Поділлі у 1918 р.».

Особливий резонанс серед учасників «круглого столу» викликали питання, підняті у виступі В.П. Газіна щодо врахування уроків Першої світової війни. Доповідач зазначив, що, на жаль, час від часу, переживаючи відносно тривалі мирні періоди розвитку, людство призабуває трагічні наслідки, що несе у собі збройне протистояння, й у політичних та військових діячів прокидається спокуса помірятися силами зі своїми опонентами.

О.М. Завальнюк у своїй доповіді чітко окреслив форми й прояви залежності Української Держави від Німеччини та Австро-Угорщини. Разом з тим, він проаналізував спроби гетьмана щодо маневрування між Центральними державами та Антантою восени 1918 р. Знаковою стала позиція гетьмана, озвучена у доповіді, що українська влада націлена на співпрацю з кожним, хто буде поважати й підтримувати її державотворчі потуги.

С.В. Олійник акцентував увагу на зовнішньополітичних труднощах ЗУНР, яку не бажали визнавати жодна з провідних держав. Позитивними винятками в цьому плані були Швеція, через посольства якої західноукраїнська влада могла інформувати світове співтовариство про події в ЗУНР, та Чехословаччина, яка прихильно ставилася до біженців та інтернованих з вояків УГА.

І.І. Боровець торкнувся питання протистояння щойно проголошеної Чехословаччини та Угорщини за словацькі землі в листопаді-грудні 1918 р. Доповідач відзначив, що вирішальним чинником, який сприяв утвердженню чехословацької влади та словацьких землях, був тиск Антанти, зокрема, Франції на угорські владні кола щодо звільнення території Словаччини.

В цілому, робота «круглого столу» проходила динамічно й організовано. Для учасників це була гарна нагода поглибити й розширити свої знання та уявлення про ситуацію в Європі наприкінці Першої світової війни.