Як відомо, головне завдання факультету – готувати фахівців. Як відомо, деяких майбутніх фахівців більше цікавить цікаве і неординарне проведення часу, а не лише процес засвоєння знань. Як відомо, іноді в нашому житті трапляються особливі моменти, що відволікають від повсякдення і додають життю яскравих барв. Як же поєднати все перераховане? Не можемо дати відповіді щодо всіх можливих ситуацій. Але поділимось рецептом для одного конкретного випадку.
Отже, беремо групу першокурсників спеціальності «Історія та археологія» в кількості чотирнадцяти веселих, енергійних та розумних студентів. Додаємо викладача археології – веселого, розумного та енергійного Олександра Львовича Баженова. Доповнюємо отриману суміш куратором групи, Вадимом Борисовичем Стецюком, після чого вирушаємо до музею старожитностей Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника.
Долаючи 800 метрів, знайомимось із цікавими пам’ятками, які студенти історичного факультету розкопували у попередні роки – найстарішою бруківкою України, чинбарною майстернею XV-XVI ст. А також не забуваємо купити смаколики і забезпечити денний заробіток магазину.
Прибувши до музею, слід додати останній, принципово важливий інгредієнт – керівника археологічного відділу музею, випускника нашого факультету, Петра Анатолійовича Болтанюка.
Зібравши усі інгредієнти, можна переходити до процесу приготування.
Перше: познайомитись із експозицією та послухати мегацікаву розповідь Петра Анатолійовича. Дізнатись, що «бандкераміка» – це не кераміка, зібрана бандою першокурсників, а артефакти культури лінійно-шнурової кераміки. Подоставати Петра Анатолійовича питаннями про бінокулярні посудини. Бути під враженням від новини, що в колекції музею є прикраса з щелепи леопарда, прикрашеної сріблом (так, знайдена на Поділлі!; так, ми самі шоковані).
Друге: сфотографуватись із головою вівцебика. Або із рогом оленя. Або із рогом оленя біля голови вівцебика. Або із рогом оленя і пивним кухлем XVII століття біля голови вівцебика. Або… Як бачити, чіткої рецептури немає.
Третє: привітати чарівних однокурсниць Іринку, Юлю й Валерію Валеріївну із Міжнародним жіночим днем.
Четверте: порадіти за одногрупника Олексія, нагородженого грамотою за досягнення в туризмі.
П’яте: спробувати переконати куратора не йти на пару з англійської, а піти замість цього в музей грошей. Важливе доповнення: може не спрацювати. Друге важливе доповнення: нам не вдалось.
Шосте: домовитись із куратором наступного разу піти в музей у ратуші або музей мініатюр. Важливе доповнення: нам вдалось.
Рецепт нескладний, легкий у приготуванні і доступний усім групам.
Смакуйте!
Смакуйте кожним днем студентського життя!
