Цьогоріч археологічна практика, яку зазвичай студенти І курсу історичного факультету проходять після складання літньої екзаменаційної сесії, помітно відрізнялася від усіх попередніх. Зокрема, з огляду на воєнний стан у нашій країні, студенти груп IST1B21, ISTA1B21, ISTP1B21, ISTP2B21 проходили практику в дистанційному форматі на тему: «Проведення археологічної розвідки та камеральної обробки знахідок за фактичним або тимчасовим місцем проживання студента». Практика відбувалася на базі постійно чинної археологічної експедиції Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (керівники – доцент кафедри архівознавства спеціальних історичних та правознавчих дисциплін Олександр Баженов, завідувач науково-дослідної лабораторії археології Віталій Гуцал, асистент кафедри архівознавства спеціальних історичних та правознавчих дисциплін Степан Тимків). Студентам було запропоновано програму практики, за якою вони мали підготувити науково-дослідне завдання, написати звіт та щоденник.
Основні завдання практики:
- Складання конкретного плану роботи: яку територію обстежити, у які терміни, якими силами.
- Ознайомлення з місцевою історією, газетними публікаціями, архівними матеріалами щодо щодо вже проведених раніше археологічних робіт.
- Проведення археологічної розвідки в околицях села (міста) з метою виявлення археологічних об’єктів.
- Фотофіксація археологічного об’єкта (селфі на фоні пам’ятки).
- Фіксація археологічного об’єкта на гугл-карті.
- Складання топографічної картосхеми місцевості, регіону поблизу досліджуваного об’єкта. Необхідно вказати географічну прив’язку пам’ятки (орієнтація на місцевості, віддалі до села, річки та ін.
- Збирання топонімічної інформації краю з усних джерел. Потрібно зібрати в місцевих жителів відомості про можливі випадкові знахідки під час господарських робіт.
- Збирання та камеральна обробка підйомного матеріалу (очистка, шифрування, реконструкція, якщо є).
- Визначення приблизної дати пам’ятки. Необхідно проаналізувати методи археологічних досліджень.
- Характеристика археологічного об’єкта (опис, розміри, місце розташування, прив’язка до найближчого населеного пункту).
- Ознайомлення з археологічними експонатами місцевих музеїв (шкільного, сільського, районного, міського, якщо такі є).
- Проведення фотознімків знайдених речей, якщо такі є.
- Знайдені матеріали передати у вересні до археологічної лабораторії факультету.
З усіма завданнями студенти справились на високому рівні. Окремі здобувачі виконали важливу роботу, яка полягала як в археологічній розвідці місцевості, так і в невеликому справжньому дослідженні. Багато хто працював у різних музеях України, опрацьовуючи матеріали розкопок, які проводились на пам’ятках, що розташовані в населених пунктах, у яких студенти проживають.
Варто зазначити, що для більшості студентів історичного факультету, теперішніх та колишніх, археологічна практика є одним з найяскравіших і найпозитивніших спогадів про навчання. Цікаві розповіді про відкриті археологічні об’єкти під час експедицій, індивідуальні знахідки, які пов’язані з ремеслом, побутом та вбранням давніх праукраїнців передаються з покоління у покоління, від старшокурсників до новачків. Тож звичним є участь студентів у розкопках давніх поселень, фундаментів старих будинків та ін.
Степан Тимків, асистент кафедри архівознавства
спеціальних історичних та правознавчих дисциплін
