Археологічна практика першокурсників історичного факультету

Новини факультету

Цьогоріч археологічна практика, яку зазвичай студенти І курсу історичного факультету  проходять після складання літньої екзаменаційної сесії, помітно відрізнялася від усіх попередніх. Зокрема, з огляду на воєнний стан у нашій країні, студенти груп IST1B21, ISTA1B21, ISTP1B21, ISTP2B21 проходили практику в дистанційному форматі на тему: «Проведення археологічної розвідки та камеральної обробки знахідок за фактичним або тимчасовим місцем проживання студента». Практика відбувалася на базі постійно чинної археологічної експедиції Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (керівники – доцент кафедри архівознавства спеціальних історичних та правознавчих дисциплін Олександр Баженовзавідувач науково-дослідної лабораторії археології Віталій  Гуцал, асистент кафедри архівознавства спеціальних історичних та правознавчих дисциплін Степан Тимків). Студентам було запропоновано програму практики, за якою вони мали підготувити науково-дослідне завдання, написати звіт та щоденник.

Основні завдання практики:

  1. Складання конкретного плану роботи: яку територію обстежити, у які терміни, якими силами.
  2. Ознайомлення з місцевою історією, газетними публікаціями, архівними матеріалами щодо щодо вже проведених раніше археологічних робіт.
  3. Проведення археологічної розвідки в околицях села (міста) з метою виявлення археологічних об’єктів.
  4. Фотофіксація археологічного об’єкта (селфі на фоні пам’ятки).
  5. Фіксація археологічного об’єкта на гугл-карті.
  6. Складання топографічної картосхеми місцевості, регіону поблизу досліджуваного об’єкта. Необхідно вказати географічну прив’язку пам’ятки (орієнтація на місцевості, віддалі до села, річки та ін.
  7. Збирання топонімічної інформації краю з усних джерел. Потрібно зібрати в місцевих жителів відомості про можливі випадкові знахідки під час господарських робіт.
  8. Збирання та камеральна обробка підйомного матеріалу (очистка, шифрування, реконструкція, якщо є).
  9. Визначення приблизної дати пам’ятки. Необхідно проаналізувати методи археологічних досліджень.
  10. Характеристика археологічного об’єкта (опис, розміри, місце розташування, прив’язка до найближчого населеного пункту).
  11. Ознайомлення з археологічними експонатами місцевих музеїв (шкільного, сільського, районного, міського, якщо такі є).
  12. Проведення фотознімків знайдених речей, якщо такі є.
  13. Знайдені матеріали передати у вересні до археологічної лабораторії факультету.

З усіма завданнями студенти справились на високому рівні. Окремі здобувачі виконали важливу роботу, яка полягала як в археологічній розвідці місцевості, так і в невеликому справжньому дослідженні. Багато хто працював у різних музеях України, опрацьовуючи матеріали розкопок, які проводились на пам’ятках, що розташовані в населених пунктах, у яких студенти проживають.

Варто зазначити, що для більшості студентів історичного факультету, теперішніх та колишніх, археологічна практика є одним з найяскравіших і найпозитивніших спогадів про навчання. Цікаві розповіді про відкриті археологічні об’єкти під час експедицій, індивідуальні знахідки, які пов’язані з ремеслом, побутом та вбранням давніх праукраїнців передаються з покоління у покоління, від старшокурсників до новачків. Тож звичним є участь студентів у розкопках давніх поселень, фундаментів старих будинків та ін.

Степан Тимків, асистент кафедри архівознавства
спеціальних історичних та правознавчих дисциплін