16 вересня у Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ України відбувся масштабний науковий форум «Україна: історія на перехрестях гібридної війни, культурної дипломатії та медійного світу», присвячений 80-річчю від дня народження Ореста Субтельного. Співрганізаторами заходу окрім Дипломатичної академії виступили Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України НАН України, Чернівецька обласна рада та Видавничий дім «Букрек».
Відкрив форум директор академії, Надзвичайний і Повноважний Посол Геннадій Надоленко. Із вітальним словом до учасників наукового заходу звернулися директор Інституту історії України НАН України, академік, доктор історичних наук, професор Валерій Смолій, голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович, заступник голови Чернівецької обласної ради Михайло Павлюк. Учасниками форуму було понад 50 науковців із всіх регіонів України, з яких 30 – доктори наук, професори. Серед них – відомі вчені Станіслав Кульчицький, Степан Віднянський, Олександр Удод, Георгій Касьянов, Сергій Єкельчик, Ігор Гирич, Ольга Ковалевська, Ірина Колесник, Тетяна Ладиченко, Ірина Матяш, Валентина Піскун, Олена Пометун, Олександр Потильчак, Сергій Світленко, Федір Турченко, Віталій Щербак, Олексій Ясь та багато інших. Серед запрошених учасників форуму був і Олександр Комарніцький, доктор історичних наук, професор, заступник декана з наукової роботи історичного факультету К-ПНУ імені Івана Огієнка. Олександр Борисович у своєму виступі зупинився на особливостях навчання історії в умовах Нової української школи.
Засідання Форуму відбувалося у формі послідовних панелей із доповідями запрошених спікерів, де обговорили чотири великі теми:
Орест Субтельний у культурному і науковому просторах пострадянської доби (обговорено питання пов’язані із внеском О.Субтельного в українську історіографію, значення його книги «Україна: історія» для розвитку національного історичного наративу, соціокультурних процесів пострадянської доби);
Як розповідати про історію України у світі? (обговорено питання, пов’язані з завданнями, досвідом, перспективами, а також пошуком найкращих форм, шляхів та інструментів популяризації історії України у світі, значення історичної тематики в культурній дипломатії);
Публічна історія: медійні, візуальні практики та стратегії (обговорено стан і перспективи представлення історичних досліджень у публічному та медійному просторі, а також їхньої візуалізації, у тому числі проблем ілюстрування, картографії).
«Україна: історія» О. Субтельного та сучасні проблеми викладання історії (чому книга О. Субтельного «Україна: історія» на початку 1990-х років стала де-факто підручником з історії? Які еволюційні зміни сталися в змісті історичної освіти за 30 років? Чому в Україні досі немає Концепції історичної освіти? Якою має бути історична освіта в 12-річній українській школі? Як нормалізувати експертизу шкільних підручників з історії? Чи треба повернути до закладів вищої освіти історію України як обов’язковий предмет ? Як підготувати / перепідготувати вчителя історії до роботи за новими програмами і підручниками? Як оптимально поєднати історію України та всесвітню історію? Наскільки перспективним є інтегрований курс історії (українська і всесвітня)?)
Анатолій Глушковецький,
декан історичного факультету
