11 грудня 2020 року в Державному історико-культурному заповіднику «Межибіж» відбулися ІХ Археологічні читання. Проходять вони тут щорічно й традиційно і є своєрідним звітом-підсумком про проведену роботу протягом року. Організаторами заходу є департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької облдержадміністрації та Державний історико-культурний заповідник «Межибіж» спільно з Хмельницькою обласною організацією спілки краєзнавців України та Хмельницькою обласною громадською організацією «Постійнодіюча археологічна експедиція «Меджибіж – 2000». Цьогоріч вони були присвячені 90-річчю з дня народження доктора історичних наук, археолога Іона Винокура та 60-річному ювілею археолога, історика, пам’яткоохоронця Олега Погорільця. Відкрили читання, привітавши його учасників, директор ДІЗК «Межибіж» О.Г.Погорілець та його заступник із наукової роботи І.В. Западенко й ознайомили присутніх з програмою виступів. На щорічний форум археологів завітали не лише фахівці-дослідники Хмельниччини та Поділля, а й археологи із різних кінців України. Особлива увага була прикута до постаті основоположника фундаментальних досліджень, який відкрив нову сторінку в розвитку вітчизняної археології, виховав цілу плеяду своїх успішних послідовників – незабутнього Іона Винокура. Доповідь на тему: «Археологічні дослідження І.С.Винокура на Хмельниччині (до 90-річчя від дня народження відомого вченого-археолога, історика, педагога, науково-громадського діяча) підготували доктор історичних наук, професор Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, директор Центру дослідження історії Поділля Інституту Історії України Національної академії наук Л.В.Баженов та кандидат історичних наук, завідувач науково-дослідною археологічною лабораторією нашого навчального закладу В.А. Гуцал. Вдячним словом згадували тут і нашого шановного археологічного натхненника, доцента А.Ф.Гуцала – автора багатьох наукових праць з питань археології, славного послідовника І.І.Винокура. Світлі спомини про археологічну практику студентів історичного факультету колишнього Кам’янець-Подільського педінституту в 1966 році під керівництвом Іона Винокура вийшли з-під пера кандидата історичних наук, доцента Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, голови Хмельницької міської організації НСКУ Ю.І.Блажевича. Про життєвий і творчий шлях археолога-дослідника, вчителя, науковця, товариша, випускника історичного факультету нашого вишу О.Г.Погорільця розповів доктор історичних наук, професор О.П.Григоренко, професійний поступ якого у широкий світ археології почався теж із аудиторій нашого факультету. Доповнила його виступ член НСКУ, старший викладач Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту Н.І.Стрельбіцька.
Пристальна увага присутніх була прикута до виступу завідувача сектором археології ДІКЗ «Межибіж» В.С.Вєтрова про попередні результати польового сезону 2020 р. у Меджибізькій фортеці, адже завдяки їм віки озвались з-під землі новими цікавими знахідками та відкриттями. На зафіксованих кадрах відео презентації було видно, як крок за кроком, поступово, являлись світові, постаючи з темряви століть, розкопані археологами артефакти. Це прихований фундамент галереї палацу Синявських, де ведуться реставраційно-відбудовчі роботи, колекція посуду 17 століття, так звана «нічна ваза» початку 19 століття, виготовлена на Баранівському фарфоровому заводі, що діє донині на Житомирщині. А також князівська печатка з грамотою, датована 13 століттям, наконечники від арбалетів і стріл, нумізматика була представлена монетами різних історичних періодів, тощо. Також до експозиції музею вчергове надійшли залишки римських військових дипломів, що зайняли своє чільне місце в колекції фрагментів. Про цю складову роботи археологів повідомив історик, координатор проекту «Terra Amadociae» О.В.Надвірняк. Дослідження здійснювалося у співпраці з доктором філософії, науковцем із Великобританії Холдером Полом, співголовою програми «Roman Military Diplomas – UA» згаданого проекту та за сприяння директора ДІКЗ «Межибіж» О.Г.Погорільця. Жваву зацікавленість присутніх з унаочненням знахідок викликала доповідь промовця і на теми: «Нові знахідки антонініанів з об’єкту пізньоримського часу Пергінка (Балакирі)2, а також «Скляні жетони з кремацій із бронзовим посудом римського (провінційного) виробництва колекції ДІКЗ «Межибіж». Відрадно, що частину цих цінних старовинних знахідок було розкопано на сусідній Старосинявщині та інших районах нашої області. Цікавим було повідомлення кандидата історичних наук, провідного наукового співробітника Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника І.О.Старенького, який дав аналіз археологічних досліджень об’єкта по вулиці Татарській, 17, який, до речі знаходиться неподалік приміщення нашого факультету. На цьому пустирі розкопано залишки будівлі 16-18 століть. Провідний науковий співробітник ДІКЗ «Межибіж» Т.М.Вєтрова зацікавила присутніх дослідженням фрагментів знахідок кераміки та фаянсу давніх часів. Гості із Зінькова – учителі історії Зіньківського НВК В.Й.Когут і Г.Й Бернацька підняли злободенні питання на тему «Замок у Зінькові: перспективи ревіталізації», а заступник директора ДІКЗ «Межибіж» із наукової роботи І.В.Западенко поділився напрацюваннями дослідження «Пошук втраченого Ренесансу в Меджибожі: археологічний аспект» з відповідними цікавими унаочненнями цієї теми. Звичайно, в силу певних обставин, пов’язаних із запобіганню контактів і поширення корона вірусної інфекції, деякі із заявлених науковців не змогли приїхати на свій щорічний археологічний форум. Але всі доповіді, представлені на ньому, неодмінно будуть опубліковані в збірнику статей, що вийде згодом. Кожне таке зібрання красномовне своїми перспективами на майбутнє, відкриває широкий спектр нових напрацювань і досліджень. Адже подільська земля приховує в собі ще чимало загадок і таємниць, які чекають на своїх відкривачів. Відрадно, що поряд зі своїми наставниками натхненно працює в цьому плані й творча молодь. Приємно було спілкуватися зі своїми ровесниками, недавнім випускником Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, а нині старшим науковим співробітником сектору археології Меджибізького музею Антоном Барановським, студентом 4 курсу історичного факультету цього вишу Романом Ковтуном, який працює зараз над темою дипломної роботи «Історія дослідження замчища Ракочі». Проходять тут археологічну практику й студенти-історики столичного університету, інших вишів України. Залюбки допомагають археологам волонтери з числа учнів і місцевої молоді. Так склалося, що я був наймолодшим учасником археологічних читань і виступав з повідомленням – вступом до теми «Археологія Летичівщини», яке трансформувалось в початок більш ґрунтовних фундаментальних досліджень теми «Археологічні дослідження мікрорегіону «Верхнє Побужжя». Отож, моя перша в житті археологічна практика, як і відкриття, ще попереду. З радістю привітали оплесками старійшину зібрання – доктора історичних наук, професора О.П.Григоренка, на рахунку якого десятки статей, вагомий плідний доробок у галузі історії та археології із врученням йому високої нагороди Української православної церкви за заслуги перед народом України – ордена Святого Рівноапостольного князя Володимира ІІІ ступеня».
Сфотографуватися із Олександром Петровичем на згадку, як із О.Г.Погорільцем, мав за особливу честь, адже разом із іншими молодими послідовниками їх справи будемо нести славну естафету поколінь.
