2 листопада на історичному факультетівідбулася ХІІІ конференція молодих вчених університету. У зв’язку з об’єктивними обставинами вона була проведена в онлайн-форматі на платформі Google Meet. Однак цей фактор ніяк не вплинув на обмін досвідом між дослідниками. Загалом, до програми конференції було внесено теми доповідей 24 науковців, які розподілилися на дві підсекції «Актуальні питання історії України» та «Проблеми всесвітньої історії, історіографії та джерелознавства». Модераторами підсекцій виступали аспіранти університету Діана Яблонська та Сергій Тимофійко. Учасники презентували свої наукові напрацювання, познайомилися з тематикою колег, мали можливість отримати відповіді на запитання і порушити дискусії.
Першими виступили Сергій Тимофійко (тема доповіді«Розробка проєктів післяреволюційної перебудови Російської імперії та розв’язання національного питання на етапі формування партійної програми Партії соціалістів-революціонерів (1902-1905 рр.)») та Антон Ковальчук («Участь Адольфа Іоффе у редакції газети «Правда» (віденської)»), які спровокували жваве обговорення та запитання стосовно актуальності зазначених тем, як для вивчення окремих сторінок історії України, так і для всесвітньої історії. Зважаючи на складні стосунки між сучасними Росією та Україною, дана тематика не може залишати байдужою наукову спільноту. Продовжив започатковану полеміку Артем Грачов, який переніс дискусії у не менш цікаве русло, ознайомивши колег з доповіддю на тему «Британська дипломатія та поразка Сербії у Першій світовій війні (1915 р.)».
Особливий інтерес викликала доповідь Лариса Підгірної «Згортання діяльності українських інституцій в Туреччині в контексті закордонних операцій іноземного відділу ОДПУ-НКВС наприкінці 30-х років ХХ ст.». Дослідниця торкнулася маловідомих сторінок української визвольної боротьби на теренах Турецької республіки та роботи радянських спецслужб з метою дискредитації українства перед світовою спільнотою. Не менш актуальну тему розвинула у своїй доповіді Ірина Солодковська «Польські військові формування в Україні у 1917–1918 рр. у вітчизняній науковій літературі».
Низку цікавих доповідей було виголошено науковцями, які стосувалися важливих питань з вітчизняної історії. На думку керівника секції Діани Яблонської, кожна озвучена на конференції доповідь викликала конструктивне обговорення та порушувала дискусії стосовно окремих аспектів, оскільки багато дослідників підсекції вели наукові розвідки на різні теми, але торкалися схожих хронологічних відрізків.
Жваве обговорення викликала доповідь Олександра Шолка. Серед питань, які піднімалися після виступу вченого, були атрибутація архівних джерел, що стали основою для написання статті, а також було рекомендовано залучити матеріали архівів Польщі. Цікавою виявилася доповідь Діани Яблонської, у якій дослідниця охарактеризувала внесок Михайла Коссака у розвиток Кам’янець-Подільського ІНО. Дискусію викликав і виступ Романа Григор’єва на тему «Театральне мистецтво Поділля на шпальтах українських часописів другої половини ХІХ – початку ХХ ст.».
Загалом, учасники конференції завершили роботу з позитивними відгуками, констатуючи, що подібні заходи сприяють не тільки фаховій комунікації, а й обміну досвідом наукових досліджень на актуальну тематику, допомагають публічно апробувати результати дисертаційних досліджень та сприяють розвитку історичної науки в загальному. Враження від порушених дискусій, перенесене у соціальні мережі, є яскравим свідченням плідної співпраці молодої інтелігенції, яка обіцяє й надалі вражати яскравими відкриттями та публікаціями.
Сергій Тимофійко,
аспірант, асистент кафедри всесвітньої історії
