20–21 жовтня 2026 року відбулася міжнародна наукова конференція «Поділля у ХІХ–ХХ століттях – спільна спадщина, окрема пам’ять», яка об’єднала науковців Кракова та Кам’янця-Подільського. Захід пройшов у гібридному форматі за спільної організації Комісії Східноєвропейської Польської Академії Знань, Інституту історії Ягеллонського університету та Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.
Урочисту частину відкрили з вітальними словами голова Комісії Східноєвропейської ПАЗ проф. Гелена Дучь-Файфер, директор Інституту історії Ягеллонського університету д-р габ. Януш Мєжва, міський голова Кам’янця-Подільського Михайло Посітко, виконувач обов’язків ректора К-ПНУ імені Івана Огієнка проф. Наталія Бахмат та завідувач кафедри історії України К-ПНУ імені Івана Огієнка проф. Олександр Комарніцький.
Плідна праця конференції розгорнулася у межах семи тематичних секцій. У першій секції під модерацією Віталія Нагірного розглянули Кам’янець-Подільський як архітектурний об’єкт спільної спадщини (Наталія Урсу, Іван Гуцул) та вірменські пам’ятки міста 1820 року за описом Мінаса Бжишкянца (Кшиштоф Стопка), після чого Кшиштоф Стопка та Томаш Кшижовський презентували дослідження й публікації Дослідницької майстерні історії польських вірмен імені Садока Баранча, присвячені Поділлю. Друга секція під модерацією Вікторії Куделі-Свьйонтек була присвячена замкам Західного Поділля у малярстві Вільгельма Леопольського (Віталій Нагірний), внеску польських митців у формування візуальної пам’яті через поштові листівки (Ірина Паур), епіграфіці Поділля (Адам Ґурський) та образу Дністра у польській культурі (Адам Свьйонтек). Третя секція за модерації Адама Свйонтека висвітлила мисливську культуру шляхетських резиденцій (Анатолій Глушковецький, Вікторія Церклевич, Сергій Шпаковський), діяльність родини Бжозовських у Великій еміграції (Генрик Ґлембоцький), постать Генрика Яблонського як речника польсько-української єдності (Мар’ян Мудрий) та взаємини поляків Поділля з імперською владою через судово-слідчі справи (Олександр Федьков, Анатолій Добровольський).
У четвертій секції під модерацією Яна Яцека Бруського науковці зупинилися на образах галицького Поділля в українській мемуаристиці (Олена Аркуша), спадщині Міхала Ролле (Валерій Нестеренко), втратах польського землевласництва у 1917–1921 рр. (Маріуш Коженьовський) та діяльності лондонського «Кола киян» (Вікторія Куделя-Свьйонтек). П’ята секція з модератором Андрієм Задорожнюком охопила чинники єднання та роз’єднання українців і поляків (Анатолій Філінюк), роль студентства Проскурівського польського педагогічного технікуму (Олександр Комарніцький, Людмила Комарніцька) та проблеми реставрації католицьких храмів (Оксана Кліщ). У шостій секції під модерацією Анатолія Філінюка було проаналізовано барокові рефлексії художника-ченця Йозефа Прехтля (Руслана Шеретюк, Надія Стоколос), сакральну малу пластику (Андрій Задорожнюк) та сакральну спадщину Бережан у часи Першої світової війни (Володимир Парацій). Завершальна, сьома секція під модерацією Олександра Комарніцького висвітлила просвітницький рух Йоахима Волошиновського (Віктор Адамський) та географію пам’яті у спогадах Івана Фещенка-Чопівського (Артем Кривошеєв).
Під час закриття конференції організатори Олександр Комарніцький та Віталій Нагірний наголосили, що форум продемонстрував важливість глибокого аналізу та переосмислення історико-культурної спадщини Поділля. Вони висловили щиру вдячність усім співорганізаторам, модераторам, доповідачам, партнерам із міста Краків та окрему подяку колегам-захисникам, які продовжують наукову діяльність у складних умовах сьогодення.
Матеріали конференції будуть підготовлені та надруковані у збірнику Інституту історії Ягеллонського університету «Krakowskie Pismo Kresowe».
